***
А то уже усе дарма,
В думках – сполохана зима,
Бажань – розпещений замет,
Вечірній той сумний куплет,
Що озивається між снів.
Шкода, що ти не зрозумів
Ні серця ритм, ні мрії тріск…
І тіло вже – холодний віск!
І та душа – лиш іній стуж.
Скрипаль мовчить… Зима… Не руш!
Всі ноти щастя – надарма,
У заметілях – знов одна…
(11.1.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317636
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2012
автор: Леся Геник