Наче азбука Морзе, той стукіт у серці.
Казна-хто зрозуміє його дивну мову.
Менуети, сонати, адажіо, скерцо -
Поринаю в бурхливі симфонії знову.
Знову "крапка"-"тире" - телеграфна абетка.
Знову пауза. Тиша. З нової сторінки
Надсилаю сигнал: Я не маріонетка!
Я відкину всіх сумнівів темні відтінки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317579
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2012
автор: Люба Василик