Десь високо у небі, в Господній канцелярії
Золотими літерами записував пан Бог
Під звук церковних арій, музИки та фанфарів
Єднання в одне ціле половинок двох.
Допитливість у погляді молодого нареченого
І тихе "так" під куполом зірветься в височінь,
І сльози нареченої, на щастя приречЕної,
І дзвінкий бас священника прголосИть "Амінь!"
І у танку весільному закрутяться закохані,
І зовсім інший хлопець запросить іншу дівчину.
Серденька їхні битимуть, як нібито сполохані,
А очі все питатимуть: "Ти покохав чи ні?"
Десь високо у небі, в Господній канцелярії,
Хитро посміхаючись, точить перо Бог.
Погладжуючи бороду, слухає він арії,
Бо ж добре зна старенький, що бути їм удвох.
19.09.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317524
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2012
автор: Мозаїка