Зоно відчуження, занадто жива моя зоно.
Коліна розбиті об весни. Стусове коло замкнулось,
і, значить , Великий піст.
Цивільні прощання, прощення
не зможуть забити сигнали цивільної оборони.
Бемолі, маестро, дієзи.
Чуже і нерідне прощання,
прощення слов’янки, чеченки, чортяки із серцем
не може забути ніяк піаніст.
О, весно, о, весно, бетоном вгризайся у небо.
Роззброєння. Терни.
І тягнеться, наче до пам’яті, молодість до військкоматів,
березень б’ється ,
мов серце козирне і мокре.
Іще одну партію, Господи,
може воно те усе більш не верне.
Іще одну партію,
може минеться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317483
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2012
автор: edel