На добру й тиху ніч
Даю послання спокою свого,
Під вікном моїм, він ходить в сутінковий час, мов перепрошує, що знову запізнився у світлий день. Загляне у кімнату, а там – закриті штори на замок. Покличе стиха він мене, тихенько, бо то ж є спокій. А я не чую вже його. Нехай прямує він до тебе, долонею твоєю загорнеться. І посміхнешся ти у сні до зір небесних сяйв, що дзеркалом розсипались в ставку. Спокійної ночі…
2011. лютий. Оксані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317439
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2012
автор: Ярослав Дорожний