Чомусь, здається, що пливу в нікуди.
Можливо, варто ланцюги зрубать?
Усім, усе, усяке і усюди
Сподобалось, мені б кудись втікать.
Візьму листок, напишу за і проти,
Рубну з плеча, а ось і пощастить?
Звільнюся від занудної мерзоти,
Діри давно пора вже замастить.
Можливо, зміни здійснюють нам долю,
В кінці життя про це буду судить,
А поки у кулак зберу всю волю
І спробую на краще щось змінить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317348
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2012
автор: Андрій Конопко