Послідня ніч... вже порвані всі струни(Графиня*)
Остання ніч в самотності пошерхла.
Останнє слово ... як забути, як?
Сама з собою відтепер відверта...
Думки полоще за вікном вітряк.
Остання ніч ... Перебираю кроки,
Літа, розмови, сказані слова.
Німим крилом нависли сиві ночі.
Печалить душу у сльозах пітьма.
Остання ніч...У небокраї рання
Зоря освячує небесну благодать.
Остання мить ...зимова ніч остання...
Прощається з коханням жінка так.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317321
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2012
автор: Тетяна Луківська