Чи то праматір Індоєвропейства?

Чи  то  праматір  Індоєвропейства?


 Сиджу  в  наметику  посеред  поля,
 Дощі  ідуть,  -  неначе  восени,
 Стежки  в  багні,  -,  неначе  спільна  доля,
 Яка  наснилася  в  страшному  сні,

 Довкола  степ,  полілений  на  клапті,
 Дощ  шурхотить,  мов  миші  на  току,
 Спить  посивіле,  зморене  багаття,
 Жук  з  Колорадо  –  тільки  й  радість  –  байстрюку…

 Ото  навкруг  –  громадськії  городи,
 Ото  навкруг  –  Вкраїна,  любий  мій,
 Оті  дощі  –  то  сльози  наші  горді,
 Які  не  втримати,  якби  й  хотів;

 Чи  то  праматір  Індоєвропейства?
 Чи  то  –  згвалтована  земля  полян?
 Ми  ідемо  межею  лицедійства,
 За  нею  йде  межі  обман…

 Доля-стодоля,  де  ж  ти  забарилась?
 Гей-гей,  сто  перша,  що  дощем  проллєш?
 Коли  розправиш  свої  древні  крила?
 Песні  печалі  та  надій  гукнеш?

 Гей-гей,  стокрила,  де  ж  ми  будем  браття?
 Гей-гей,  стоглава,  хто  твій  отаман?
 ___________________
 Куйовдить  вітер  зморене  багаття
 І  засіває  вистиглий  бур'ян…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317057
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.02.2012
автор: Лесь Прима