(55 слів)
Потемніло. Вітер-пустун, рвучко задер довгополі смарагдові спідниці цнотливих верб. Ті, ображено зашуміли. Ставок роздратовано зморщив лілейне плесо і загрозливо скреготнув колесом водяного млина. Та розбишака, не звернувши на нього уваги, вже гарцював у рогозі.
З поля донеслося невдоволено-грозове бурчання негоди, що вступилася за свого небожа. Став наполохано принишк. Верби
низько нахилилися, намагаючись сховати свого заступника.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317053
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2012
автор: Осіріс