Україно, ти наша славетна
Ти чудовий і рідний мій край,
Ти захищена завжди лісами,
По степу вітер вільний гуля.
І не зможу ніколи збагнути,
Чому часто була на війні,
І повинна була завжди бути
У сорочці своїй бойовій?
Захищали тебе отамани,
Ці сини твої бились в двійні.
Чому ж ти таке горе спіткала
Крізь багато минулих років?
Але зараз добром ти повита,
І на волі блукаєш….
А в тім…
Часто згадуєш роки скорботи.
Бо не зможеш змиритися з тим.
Що багато синів загубила
У кривавій, жорстокій,
Страшенній війні.
Вони честь твою гідно тримали.
Вони жили для тебе завжди,
Вони досі тебе захищають -
В політичній не людській війні.
(2007)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316959
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2012
автор: Катерина Сергіївна