- Ви чуєте, зорі співають?
Аж душу проймають плачем…
- Та ні ж бо, то пташки співають,
Прилинувши білим плечем…
- Он бачите, місяць зоріє
І блимає вічками нам?
- Та ні ж бо, ліхтар то видніє,
Освітлює долю шляхам…
- Он чуєте, вітер шепоче,
Говорить, зітхає спроквола?
- Та ні ж бо, то дощик тріпоче,
Омиє землицю довкола…
- Ви чуєте, море говорить,
Цілує знелюднений край?
- Та ні ж бо, то відгомін вторить
Про вічний облесливий рай…
- Погляньте, як віти здригнулись,
Як тіні на день налягли…
- Та ні ж бо, то зливи війнули,
А пилу змести не змогли…
- Хіба ти не бачиш, русалко,
Як море вдивляється в тебе?
- Та ні ж бо, то сивий рибалка
Чекає провіщення з неба…
- Ти певно осліпла, ромашко,
Не бачиш задимленим оком…
- Та ні ж бо, то ти бідолашка
Лиш чуєш стуманені кроки…
- Чи бачиш веселку над гаєм?
Чи чуєш зчарований голос?
- То ж просто завіса над раєм,
То зоряний вистиглий колос…
- Поглянь-но, прокинулись квіти,
Голівками тягнуться вгору…
- То просто малесенькі діти
Лишились без дому з учора…
- Чому ти безрадісно бачиш?
Чому ти не слухаєш світу?
- Тому що у нім тільки плачеш,
Тому що журбою сповитий…
- Як хочеш, візьми мої очі,
Крізь них подивися на зорі…
- А як же нескінчені ночі
І крильця небесно-прозорі?
- Візьми мої крила, благаю,
Злетіти над мрією треба…
- Я ще поцілунку чекаю
З блакитно-прозорого неба…
- Візьми моє серце і душу,
Відчуй кожен колір і зливу…
- Тобі заплатити я мушу
За цю крапелинку щасливу…
- Для мене твій сміх – нагорода,
Що ллється з душі джерелом…
- Мені свого серця не шкода,
Навік розійтися з теплом…
- Залиш мені теплі обійми,
Забудься в солодкому сні…
- Мій сон навіть очі не здійме,
Полине в безодні ясні…
- Безодні ясні – це кохання,
Вир сонячний, вир золотий…
Це наше з тобою світання,
Це погляд цілющий, святий…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316915
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2012
автор: Lee Olherson