Давай мовчки про те,що кричать божевільні фантазії,
нерозбірливо,томлячись в мареві світлої ніжності,
І нехай доганяють нас хибні законні реалії -
ми від світу накриємось ширмою вічної вірності.
Хай ревнують нас будні,бо до них,навмання,не звикатимем,
а зведем замок з мрій,в нім фундаментом стане -любов.
Будуть гріти світанки, зорепадами ніч дивуватиме.
Розмалюєм життя в колір снів лиш для двох... лиш удвох...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316772
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2012
автор: Solomia