Я напевне, могла б любити
безмежно довго, безтямно вірно,
поруч тебе могла б, аби ти
не ступнув у безмежжя прірви.
Я, напевне, могла б таке,
що й сама уявить не в змозі…
Та життя, мов кришталь, тонке,
що неначе й немає зовсім.
Я, напевне, забула б сон,
коли б ти був стареньким, кволим…
Наче П’ятниця й Робінзон.
Та тебе не було ніколи.
На край світу, на самий край
я готова була всечасно…
Тільки ти себе в мене вкрав
ще в колисці мойого щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316430
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.02.2012
автор: Omega