Я вчора вмер. Сьогодні народився.
Не існував , а, значить, не кохав.
Неначе гриб підвівся в пору листя,
Зустрів тебе натхненну між отав.
Цвітеш лавандно, пахнеш волошково,
У віях трав метелики ряхтять
Знемогу віє вітер загадково…
Яка прекрасна ця прекрасна стать!
Прийде грибник, обріже шкірку плоті,
Зчорніє світ, заплачуть небеса,
Під білі ковдри в щирій позолоті
Приляже наших мрій окраса вся.
Та є надія знову відродитись!
Гірка зневіро, що ти не роби, -
Трава проб’ється крізь могильні плити,
На пні сухому виростуть гриби.
24.02.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316416
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2012
автор: Рідний