Тихо шепчуть вітри, як стомились вони
І земля озивається тяжко,
Все кругом вже не спить, все вже хоче весни,
Та з зимою прощатися важко.
А в німому риданні гірко плачуть сніги,
Прощатись з життям не бажають,
Їхні сльози умили простір весь навкруги,
Але в небі пташки вже співають.
І летять ті пісні через ріки ясні,
Через гори ліси і долини.
І говорять пісні Чарівниці-весні:
Прилітай вже скоріш до Вкраїни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316381
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2012
автор: Фантомаска