Мамо мила, у грудях безодня,
Очі темрява сумно закрила.
Ти за руки - а руки холодні,
Й за спиною виросли крила.
Я боюсь, порятуй мене, мамо.
Не кидай у жахливу хвилину.
Вже співають дзвіночки у храмі-
Я втечу. Я у небо полину....
Сльози падали, квіти вмиваючи,
На криваві, розідрані рани.
Ледве йшла, собі руки ламаючи,
На вустах: "Чом пішла ти так рано?"
Дім - не дім, світ - не світ, а безодня.
Забивається дихання з болю.
Моя дівчинко, я ж бо сьогодні
Так хотіла в могилу з тобою!
Ти пішла. Ще дівча.... Наречена.
В білій сукні Христові віддана.
Ти пішла. Лише вчора хрещена,
А сьогодні у мене забрана...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316309
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2012
автор: Міщишина Христина