Земля! Земля! Ти моя ненька!
Для мене ти моя рідненька,
Зробила світ такий красивий,
Милує око дивосвіт грайливий,
Багряне листя на тополі,
Курличуть в небі журавлі,
А ми з матусею на полі,
Копаєм Землю. А чи ні!?
А може ми її руйнуєм?
Та ні! Матуся запевня.
Природу ми тут не зруйнуєм,
Ми просто піддамо їй сил,
Щоб це мереживо краси,
Побачили усі – усі….
Щоб з покоління в покоління
Природу як життя ми берегли,
І щоб Земля для всіх була як мати,
Берегинею в сім*ї.
Щоб всі молилися на неї,
Не знущались, не смітили,
А лише добро дарили.
17.02.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316146
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2012
автор: Oksanochka-2012