На площині землі розташовані ми
В паралельних світах чи країнах.
Ти пішов. Я піду у обійми зими.
Та не згину в холодних обіймах.
І я зможу стежину туди віднайти,
Найсолодшу в світи ті стежину,
Де ми будемо вдвох – буду я, будеш ти.
Ми знайдемо дорогу єдину.
Хто колись не кохав, той не був і не жив,
Не злітав, не сміявся, не падав,
Не тонув відчайдушно в морях відчуттів
І не знав, що розлука – розплата.
А любов – вона скрізь і у всьому права,
І вона – не жебрак, не невдаха.
Бо любов не вмира, а лише відліта,
Як у теплі краї змерзла птаха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2012
автор: Ліоліна