Своє життя усе протанцювала!
Уже в бальзаківському віці та замало
Мені років, щоб втілитись у роль.
Прошу на біс зіграти сі-бемоль.
І молодість – в одному фуете,
А зрілості діагональ пройшла же-те,
Уже мій не вражає гран батман,
Я за кулісами скажу – оревуар!
Зі смертю затанцюю ніжний вальс,
Повіривши в її відвертий фарс.
Аби ще раз – і згодна я на все –
Упевнено здійснити па-де-де.
Злетівши гордо під фінальний марш,
Я видихну життя останній раз!
19.11.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315976
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 22.02.2012
автор: Jana Vladi