Я врятую тебе від полону, щоб ув’язнити

Ти  не  отримаєш  свободу.
Вона  триматиме  тебе
за  руку.
І  зв’яже,
коли  ти  спробуєш  втекти.
Я  би  теж  так  зробила.

Давай  укладемо  угоду  –
як  зерно  болю  проросте,
я  кину
мотузку.
Буде  важко  тебе  тягти
самотужки  з  болота.

Хоч  ти  й  не  схочеш  порятунку,
на  жаль,  я,  друже,  в  тебе  є.
Всеодно
врятую.
Ледь  чутно  скажеш:  «Відпусти»,
та  я  вже  клітку  придбала.

Тобі  ж  подобається  -
бути  в’язнем?
Чому  б  не  моїм?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315894
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2012
автор: SERA.fima