Я просила тебе піти...
Я гадала, що так буде краще,
Що розійдуться наші світи
І тоді ми пізнаємо щастя.
Я не вірила в те, що у нас
Може світлим майбутнє бути...
Серце рвалось до тебе в той час....
Ну а розум кричав:"ЗАБУТИ!"
Ти пішов...Як хотілось тоді
З півдороги тебе повернути!
Біль...нестерпний...немов у вогні!...
Ні... не треба!...Я зможу забути!
Ти пішов...Якби знала тоді,
Що забрав моє серце з собою,
Що належить воно лиш тобі -
Я б розбила його надвоє!
Ти б забрав половинку одну,
Та мені б залишилася друга!
Ну а так....я без серця живу!
Замість нього - печаль і туга.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315667
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2012
автор: galelina