Кудись полетіли…Навіщо забули…
Не хочеться мовчки вернутись в минуле
Не хочеться нищить комусь те майбутнє,
Теперішній час…Та щось незабутнє…
Терпляче шукаєш далекі стежини,
Біжать не туди – моменти, години
Але роздоріжжя не пустить думки,
Для цього питання – занадто тяжкі…
Бажання чиєсь ніяк не зупиниш,
Тіло душевне своє не покинеш
Не змиє життя те таємне прокляття,
Не згасне душа,бо не згасне багаття…
Кудись полетіли…Навіщо забули…
Повернешся мовчки в далеке минуле
І горить той вогонь, колихає думки,
Тихо пестить слова…тихо так пошепки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315273
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.02.2012
автор: Вальдемар Феруменко