У блаженстві літечка, я іду покосами,
Спраглу свою душеньку напуваю росами.
Гою рани серденька полином-ромашками,
Негаразди з бідами скачуть геть комашками.
Розкуйовдив соняшник голову бурштинову,
Благодаттю пахощів, кров п’янить рубінову.
Вітер вихиляється трав’яними рунами…
Ліра знову тьохкає райдужними струнами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315259
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.02.2012
автор: Осіріс