Ніхто не знає
де його застане
дощ...
Дощі - зливи
у Львові і в Ліоні
нас виганяють
з мокрих площ,
в кавярні тихі,
де нема нікого...
Я відгадаю,
що ти дзвониш
й не відійду від телефону
ні на крок...
Понад усі недолюбові
недовір"я
й ненадії -
у цьому колі
чарунковім
дощів і
сіроокого каміння -
я залишаюсь
на постійну
зустріч лиш з тобою...
лиш хочу доторкнутися
твого погляду
я дощового знов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2012
автор: Загублений