Любов – прийди до мене світлом сонця,
як бранця ця в’язниця у борця з добром в собі тримає .
Не перетвори у старця погляд
молодого ще бійця з вільними думками,
словами злими не зливай на мене злості.
І це ж не золото ,лиш золотисті злитки
ці збитки в душу привели і мало не спалили.
Не спали вже віки…Та шо там віки навіть не зімкнули,
от і пропали добра у пам’яті моїй польоти.
Прополоти би ту пам'ять від всього лихого того бур’яну.
Любов – заповни п’яну , думками задурманеними душу,
прошу не залишай і я залишу все своє лихе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315032
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2012
автор: YUTG