Ти не знаєш, як тяжко буває прокинутись,
Коли сон - це життя, і ти чомусь не розумієш,
Що скоро тебе вирвуть у світ де немає нічого.
Лиш слабке мляве світло - те, про що мрієш.
Твій поцілунок у мрії настільки реальний,
Настільки солодкий, скажено забилося серце...
Не тільки моє, але й твоє, тендітне.
Проклинаю той час, коли прокидалося сонце.
Я бачив ці очі, в яких билося наше кохання.
Я забув, що це сон, посланий кимось із неба.
Я прокинувся, але сам собі не повірив.
Я ще досі тобі не сказав, хто ти насправді для мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314879
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2012
автор: Ярема Підпільний