Розтоптане, зневірене кохання
І сльози котяться, немов, роса
Спадає з трав холодна і остання,
А в небі насувається гроза.
Вже чорним мороком покрились хмари
І за плечима дужче гуркотить.
Як та чаклунка насилає чари,
Й вишукує для себе вдалу мить.
Штовхає вітер все сильніше в груди,
Дощу краплини вже пішли в танок.
Та я від того лиш сильніша буду,
Не змиє він усіх моїх думок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314850
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)