Так непомітно тихо вкрався мені в душу жовтень.
Ввійшов крізь тіло й зачинився там.
Усе навколо видається жовтим.
І серце прагне сліз і мелодрам.
Я кутаюся в тепле і пухнасте
Ховаю душу в светрі і шарфі
А ти тікаєш, мій квітневий, власне,
Куди скажи,будь-ласочка, мені?
Тобою я насититись хотіла.
І знову, як і завше, не змогла.
Душа і серце прагнуть твого тіла.
В мені лиш жовтень. У тобі ж - зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2012
автор: Інга Хухра