Село вже пахне надвечір'ям,
В димок заховані сади...
Гусак сіренький, вкрившись пір'ям,
Давно вже бачить білі сни.
Собаки брешуть: "Гайд до хати!"...
Пора давно спочить ногам.
Лиш стиха-стиха кличе мати...
А ніч ховається в туман.
І терпко, м'яко пахне літо...
Дурманить сіном й молоком,
Котові в мисочку налитим,
І навіть кріпким пахне сном...
Село мовчить...Поснуло з втоми...
Бровко й собі в траві сопить...
Зірки загадують фантоми,
Над полем місяць лиш не спить.
Не спить біленький, думи грає,
Селом летить в півночний час...
Ніхто-ніхто в ту мить не знає,
Як ніч голубить пряно нас.
Лиш де-не-де вогні в хатинах,
Колиска порухом війне....
Дашків соломних мне по спинах
Біленький місяць...Ранку жде.
́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314732
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2012
автор: anna-maria-ramos