Геть не варить (ой, леле!) моя голова,
Як знаходжусь я поряд з тобою,
(Висихають думки, пропадають слова),
Зацідити б її кочергою!
Твої очі навпроти – колючі і злі,
Бо тебе зрозуміти не здатні.
Ти ж – бо – геній, єдиний такий на Землі,
Не сказати і не передати.
Ти ж – і майстер, та навіть – художник, поет.
Ти вкрутив мені лампочку (дяка!).
Твої вірші (пробач) віднесу в туалет,
А картини злякався собака.
Не даруєш цукерок (жалієш грошей),
Не приносив ти квітів ні разу.
Ти дивився на мене, як кіт на мишей,
Чи як пес, здичавілий до сказу.
Я тікаю від тебе, як кріт від кота,
Перестрибуючи кучугури.
Я для тебе, мабуть, не така і не та.
(Бо для тебе “усі баби – дури”).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314678
Рубрика:
дата надходження 17.02.2012
автор: Ліоліна