Як цікаво влаштований наш світ,
Кругом, усюди, - незвідане, догадки
Небува, спершу ягоди, а потім цвіт,
І не знайти відповідь на ці загадки.
Чому цінуєм щось вже після втрати,
Чому ненавидимо, і вміємо кохати,
Відчуваєм радість простого після горя,
Мабуть, така вже наша людська доля.
А може просто не помічаємо,
Те, що ось-ось втрачаємо,
Дороге і цінне стає таким простим,
Немов би, в очі хто напустив дим.
Чому до матері в обійми йдем
Коли не бачили роки,
Чому не в кухні, коли зранку каву ждем,
Як часто на гладкому створюєм суки.
Цінуємо чийсь щирий сміх,
Коли вже бачимо оскал,
Самі штовхаємо на гріх,
Переповняючи той невидимий бокал.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314593
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2012
автор: oleg lytvin