Маленький Світ,-
Так і котиться довкола,-
Тільки він тобі,-
Не додасть нічого...
Тільки забере,-
Твої цінні роки,-
В порошок зітре,-
Те, що так глибоко...
Тільки розіб'є,-
В інститутах-школах,-
Все, що є твоє,-
Зітне до нічого,..
Змусить зароблять,-
На життя копійку,-
Поки усі сплять,
Забере все світло...
Так у роботáх,-
У чужих проблемах,-
Пролетять літа,-
Без того, що треба.
Без твоїх надій,-
Щастя мрій шалених,-
Є маленький Світ,-
Зветься він Система.
Та, яка усім,-
"Розписала" цілі,-
В цей маленький Світ,-
Змусила повірить.
Змусила піти,-
Дріб'язковим шляхом,-
Щоб ти міг "знайти",-
Те, що їй до смаку.
Щоби ти боровсь,-
Тут за гроші ревно,-
"Мріяв" щоб збулось,-
Те, що світу треба:
"Щоби ти пішов,-
В інститут і в школу,
Дім, сім'ю знайшов,-
І повірив в бога.
Щоби ти просив,-
Милості за вчинки,
В страху щоб прожив,-
Всі свої хвилинки..."
Може б я і жив,
У такому світі,-
Але він тісним,
Став мені в ці миті,-
Став Світ замалим,-
Повним тут абсурдом,-
І у ці рядки,-
Я уклав, що думав.
І у ці рядки,-
Я вписав, що бачу,-
Може й після них,-
В світі стане краще...
Може полетить,-
Десь-кудись Система,-
І в щасливу мить,-
Ми себе знайдемо...
Дякую:-)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314573
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.02.2012
автор: Santos