Я не прийду, я буду з Вами щирий.
Чомусь не тягне їсти з палки лід.
Хоч розірвись, землі хоч сотку вирий,
На жаль, Ви не моїх фантазій плід.
Пробачте, що до Вас отак нежданно
Звертаюся з відмовою тепер.
Мені потрібно більш, ніж філігранно,
Для вірша цього підібрать манер.
Щоб Ви мене на сотню зрозуміли,
Щоб осуд Ваш не впав мені на ріст.
У Ваших думах мрії зажевріли,
А я не розумію. В мене піст.
Повагу розрізняймо від любові.
Симпатія - не завжди добрий знак,
Бо нашу збурює зухвалість крові.
Нічого я не роблю просто так.
P.S. Не варто робити щось просто так. (Марк Аврелій)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314531
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2012
автор: Андрій Конопко