Масні слова говорите без встиду,
Народу кажете: "Стягніть паски..."
Самі не маєте ні в чому стриму,
Грабуй, кради і бенкетуй завжди.
У вас живіт тріщить вже од чужого,
Не можете вже жерти, пересит,
Та вириваєте шматок в слабого
І кривдите дітей, жінок, сиріт...
Хапаєте усе, що бачать очі
І розікрали Україну вже до тла,
Вже роздягли сирітку опівночі
І ділите останнє, як жиди з Христа.
Ви дітям вже накрали зліва, справа,
Онукам, правнукам на сотні літ.
Та пам'ятайте - Божа є розправа,
Накрадене пропаде в одну мить.
Якщо тепер не впаде кара Божа,
То постраждають ваші діточки,
Бо впаде гріх - до сьомого коліна
І прокленуть всі ваші кісточки.
Ой схаменіться, люди, не дурійте,
Віддайте те, що взяли не своє,
По-Божому з братами поступайте,
До ближнього любов хай зацвіте.
14.02.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314342
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.02.2012
автор: Зеновій Винничук