суперечка... І знов суперечка,
двоє впертих до болю людей.
Де знаходять гидкі ті словечка,
що говорять їх кожен день,
Де поділись промінчики щастя,
що з'єднали їх у одне.
Моя зіронько, сонечко ясне,
Я кохаю тільки тебе!
Мій коханий, мій рідний, єдиний-
щебетала для нього вона,
а тепер проганя щохвилини
та говорить бридотні слова.
Нерозумні, спиніться хоч трішки.
Ви одне, Вас двох Бог поєднав,
Ви згадайте,що було спочатку...
Ти кохала і він теж кохав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314287
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2012
автор: надійка