ОЖИВУТЬ СТАЛЕВІ. .

Минуле  розчиниться  в  тумані  прийдешнього,
Кольорові  дні  наповнять  майбутнє,
Найкраще  з  собою  залишу  з  тутешнього
Те  що  дороге,  і  те  що  незабутнє.

Всі  тривоги  і  невдачі  задушу  сміхом,
А  їхні  починання  мечем  рубати  буду,
І  не  буде  це  ніяким  гріхом,
Що  звільнитись  хочу  я  від  бруду.

Принципи  оживуть  сталеві,
Без  поклонів  королю  чи  королеві,
Жити  буду,  боротись,  і  тримати  віру,
Променем  освічу  -  ауру  цю  сіру.

З  душі  і  серця  витрушу  той  песимізм,
Там  вічно  жити  буде  лиш  добро,      
В  поміч  –  світлий  оптимізм,
і  зась  до  мене  -    в  кого  живе  зло.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314151
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2012
автор: oleg lytvin