* * *
Колеса стукають, пилюка у вагоні,
Сосна вже звикла до жовтневої печалі,
Вигукують услід пiдпилi кралі
Й лишаються на вогкому пероні.
А яблуні та грушi жовтокосі
Задумались задимлені та сонні.
Як ті роки, що сріблять наші скроні,
Фарбує краєвиди панна осінь.
Коли тобі спiзнать не довелося
Квітневих радощів, сприймай жовтневий спокій,
Чия прозорість мудра та сумна.
I спогади, немов хлоп’ята босі,
Дарують юність жiнцi темноокій,
А колосу передчуття зерна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314066
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2012
автор: rivnyanin