Ластівка моя!

Вже  спить  маленьке  янголя.
Дивлюсь  на  тебе,  стримуючи  подих.
Частинка  серця,  ластівка  моя,
Мій  стимул  на  життєвих  сходах.
Така  маленька,  а  ціни  нема,
Невинна  ще,  життя  не  зіпсувало.
Як  у  мороз  ти  подих  мій  тепла.
Налюбуватись  вічності  замало...
Я  на  коліна  встану,  пригорнусь,
Почую  серця  стуки  найрідніші,
За  твою  долю  Богу  помолюсь...
Кохання  матері,  що  в  світі  є  сильніше?!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313862
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2012
автор: Наталка Жвава