Єдвабні хвилі,
забиті по-двоє
люди
до душних,
пробитих
маршруток.
І хтось голосить,
хтось мовчить,
Хтось щось
просить.
Я тут.
мої хвилі торкаються
ліктів.
Це щастя подряпане
сотнями
нігтів.
це щастя єдвабне,
Ці люди дибільні.
Ці дикі в клітинку
куртки
і звуки.
Забудьте про мене
купіть мені їсти.
У вас є парки.
Ви можете сісти
в трамваї.
Ти чуєш про мене.
Чи чуєш мене.
Ночами Ти снишся
і я снюсь.
я вкотре Тобі
клянусь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313827
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.02.2012
автор: Harmonika