Підійшов сьогодні до мене хлопчина,
сказав, яка я - вродлива
а в мене чомусь, лише посмішка
і то, мабуть, невесела.
Я б і рада щиро йому посміхнутись.
Та важко радіти, коли туга на серці.
коли, навіть, повітря шепоче про тебе.
коли черговий день проживаю, знову без тебе.
Пробачте рідні, за сумні слова.
Та за ним я - скучила!!!
І як вирізати з пам'яті його
і досі я не знаю.
Хоч і пройшло не так уже і часу мало.
І той хлопчина, мене неначе розбудив
після тривалого нічного сну
І нагадав, що життя триває.
І коханою ще комусь я стану.
І омріяне слово - мама,
все таки почую коли небудь.
Дякую всім, хто підтримав мене в ті, нелегкі години.
Хто повірив і не кинув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313749
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2012
автор: Samolichenko Svitlana