чому сидиш така засмучена?
чому весь час мовчиш ти протягом?
волосся - як ті злі яскраві блискавки,
здається - хто торкнеться їх -
посне назавжди вже.
чи може, все мені примарилось?
можливо, ти лише прийшла з минулого,
постала постаттю жіночою,
торкнула мозок жваво думкою, і -
щезла назавжди -
як вічний дух без тіла в просторі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2012
автор: Якомула