Залишився лише тягучий біль,
Як дарунок минулого кохання.
Туман очей ще розриває сіль...
І вже не можемо шукати виправдання.
Тоді чому продовжую чіпать
Колись давно що вичерпались хвилі?
Едина тільки справа лиш - звикать,
Бо вічність пролягла, а не дві мілі.
Залишився лише безсилий біль,
І дуже довго тягнеться звикання...
Та сльози, чия непривітна сіль
Як дарунок минулого кохання.
13 - 14 лютого 2012 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2012
автор: Андрєєв