Усе пробігає... на щастя...
А може уже й на біду...
А раптом мені би схотілось
Назавжди лишити красу?
Красу, що відчую у серці,
І душу до світла зверну,
Простягнуться руки доверху -
О, Боже! Тебе я молю
Залишить мені цю хвилину
Назавжди у серці в росі,
В яку із світанком порину...
Назавжди забуду світи
Ось ті, що я бачила досі, -
Жорстокі, холодні, німі.
Й постану, немов на порозі,
До Раю... Прошу Вас, Святі...
Тепер все побачу інакше,
Немов немовля,закричу!
Із подиву того, що серцем
Тепер я інакше живу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313510
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.02.2012
автор: Adele