Ранок. Певно, має статися щось відмінне від учорашнього, але щось не віриться. Ще один день пройде з тим самим настроєм безвихідності, з тими самими безглуздими думками та пустими мріями. Ті самі предмети побуту й оточення створюватимуть картину незмінності, яку можеш перетворити на щось інше… ти? Але навіщо воно тобі? Щоб виглядало все трохи по-іншому, та мало ту саму паскудну, огидну суть.
Замість того, щоб здійснювати зміни, можна надіти окуляри. Кольорові або ж такі, що спотворюватимуть дійсність. Ефект той же. Власне відношення до світу зміниться, набуде довгожданих очертів, але напружуватися зовсім не потрібно. Лише одягни цю річ собі на очі та радій улюбленому кольору чи довгоочікуваній зміні форм та обрисів.
У будь-якому разі це буде краще, аніж зовсім не діяти чи псувати поточне задля безуспішної спроби. Єдине дурне бешкетство, що може змінити розуміння оточуючого. Лише спробуй та відчуй, що насправді коїться навколо та чи варті твоїх зусиль можливі вдалі зміни, якщо вони все ж для тебе існують…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313390
Рубрика: Нарис
дата надходження 12.02.2012
автор: Lucre