Гірко, зимою холодною вранці,
Клякнуть, морозу шаленого бранці.
Пісня - не кожній пташці спасіння,
Вороні – від неї лише потрясіння.
Ця чорна, без лоску і зверхності, птаха,
Без злоби, ну просто страшенна невдаха.
Не можна, лиш тільки за кольором пір’я,
Складати з образ і прокльонів повір’я.
Кричання, то тільки для ворога злого,
Насправді вона не образить нікого.
Любити, не мусиш і хочеш – жартуй,
Але, якщо треба – то все ж порятуй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313349
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.02.2012
автор: Любов Чернуха