Чекаєш біля старого вікна,
Стомившись від напруги,
Коли принесуть тобі листа,
Щоб таємницю відчули руки.
Цей лист не несе любові,
Він зовсім про інше,
Сила пакунку в одному слові
І неважливо хто його пише.
Є впевненість, що на аркуші
Буде рішення твого чекання,
А зараз непомітна хвиля у душі
Росте і водночас мовчання.
Кожна година як молитва –
Важко та занадто відверто.
Відчуття, що у часі дірка,
У яку потрапити легко.
Очі ховає поштар від тебе,
Бо ніхто не хоче писати
Того слова, звук якого не йде,
Яке змушує біля вікна чекати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313263
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2012
автор: Наташа Щербак