Загубилася ти в давнім літі.
Не карай ти мене, не карай!
І не стало кохання на світі,
тільки вітер один з краю в край.
А ще лепські блакитні морози
і прекрасне життя без тепла.
Нескінченні чвалають обози:
ти була, ти була, ти була.
Сонце світить у вікна і гріє,
хазяйнують синиці в саду.
А в степу замерзає надія.
До ладу все стає, до ладу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313202
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2012
автор: berest