Чи давно ви слухали ту тишу,
Що надвечір ніжно землю ту колише,
Колискову лагідну співає
І туманом її сірим обгортає.
А на небі ті веселі зірочки ,
Кругом місяця зібрались у кучки
І у тишу ту вечірню нашу линуть,
Та для них ми на землі не є єдині.
І так хочеться полинути туди,
У той світ , де нема горя і біди,
Де безмежні ті простори наші вічні,
Нас зовуть у тиху безкінечність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313165
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2012
автор: nastina