Вже не торкнути…

Вже  не  торкнути  двері  сповідальні,
Де  старець  задрімав  між  молитвами.
Покликали  у  світ  дороги  дальні,
І  десь  в  чужині  полишались  храми,
Що  куполами  підпирали  небо
І  рушниками  стлались  до  престолу...
Вже  "мінарети"  колять  попід  ребра,
Наган  холодний  відтопирив  по́лу...
Ідіть  же  в  хащі  і  шукайте  хмизу,
Паліть  відьо́мське  страчене  багаття!
Уже  не  старця...  Вбачимо  мармизу
З  очима  сатанинського  розбраття.
Розі́рве  буря,  полетять  листами
Ті  душі,  що  згубили  чи  продали?
Ховає  ніч  лице  за  молитва́ми,
Вичовгує  до  вбогості  сандали...
(11.2.12)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313010
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2012
автор: Леся Геник