Сміливості бракує і впевненість кудись зникає
вже ти не ти, тебе таку ніхто не знає
Ховаєш очі вони завжди видають,
і мовчки дивишся на руки, що авто ведуть
Почнеш розмову весело, відверто
вслухаючись в його слова - він помічав напевно,
Кусаєш губи, мружиш очі, і смієшся
і чуєш стуком в скронях....як шалено серце б’єтья
Так само все як вчора, тиждень...місяцю тому
і знову промовчиш, не скажеш знов нікому,
Що в котре у житті злякавшись почуттів
Його ти ненароком відштовхнула.............а він нажаль все добре зрозумів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2012
автор: Pallada